Як уникнути штрафів при проведенні експортно-імпортних операцій

Валютне регулювання та валютний нагляд за суб’єктами господарювання, а також штрафи за порушення валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Відповідно до частини першої ст. 13 Закону №2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Станом на 22.03.2023 року – це 180 календарних днів.

Банківські установи, що обслуговують суб’єктів господарювання зобов’язані надавати повну інформацію про валютні операції та порушення при їх здійсненні до Національного банку України. В свою чергу НБУ при встановленні факту порушення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів/послуг надає запит до ДПС для виявлення факту порушення, а також для накладання штрафних санкцій за дані порушення, при потребі.

Навіть під час воєнного стану ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, яка свідчить про порушення валютного законодавства. Під поняттям «порушення валютного законодавства» розуміється порушення граничних термінів в частині надходження товарів/послуг за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Навіть, якщо всі імпортні та експортні операції у суб’єкта господарювання закриті, все рівно зберігається ймовірність перевірки зі сторони органів ДПС. Чому?

Розглянемо найчастіші причини:

дані про іноземного контрагента (найменування, юридична адреса і т.д.), номер або назва/дата контракту в митній декларації не ідентичні з цими ж даними у SWIFT платіжці при попередній оплаті імпорту товарів;
надходження оплати при закритті експортних операцій на банк, що не був зазначений у вантажно-митній декларації при експорті даних товарів;
не надання контролюючому банку актів виконаних робіт для закриття попередньої оплати за імпорт послуг у граничні терміни;
не надання аркушів коригування до митних декларацій (якщо відбулись якісь зміни);

Як уникнути проблем з органами податкової? Найпростіший спосіб – це звірка зі своїм обслуговуючим банком щодо закриття ЗЕД операцій. Або ж самостійна звірка даних у вантажно-митних деклараціях та SWIFT платежах.

Якщо ж дійсно відбулось порушення валютного законодавства і експортно/імпорті операції не закриті, треба бути готовим заплатити штраф.

Нагадуємо, що порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною п’ятою ст. 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Одним з винятків для не нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства є виникнення форс-мажорних обставин. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про форс-мажорні обставини, на жаль, не є таким документом. Лише сертифікат ТПП є підтвердженням виникнення обставин непереборної дії. Тому за потреби суб’єкту господарювання необхідно звернутись до ТПП України за сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Детальніше дивіться у відео нижче:

Лариса Бровчук

Директор та засновниця ТОВ "Кайрос-К"

Внутрішній аудитор,
Бухгалтер,
Економіст,
Юрист

"Якщо хочеш іти швидко - йди сам. Якщо хочеш іти далеко – йдіть разом. Вся сила в команді."